Органи державної влади, органи
влади АР Крим, органи місцевого
самоврядування, інші органи,
установи, організації, підприємства

РОЗ'ЯСНЕННЯ

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло листи суб'єктів сфери державних закупівель (за списком, що додається) щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель, зокрема здійснення закупівель за додаткові кошти та повідомляє.
Закон України "Про здійснення державних закупівель (зі змінами) (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт – 300 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).

Водночас відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Згідно з пунктом третім частини другої статті 49 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі, зокрема наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Частиною четвертою статті 11 Закону передбачено, що комітет з конкурсних торгів, зокрема планує проведення процедур закупівель.

При цьому відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

У разі отримання замовником додаткових коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг, яке замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, здійснення закупівель за рахунок таких коштів можливе лише після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану.

Таким чином, вибір процедури закупівлі замовником на додатково отримані кошти здійснюється виходячи з очікуваної вартості такої закупівлі у порядку, визначеному Законом, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт 300 тисяч гривень, оскільки додаткова закупівля с новим предметом договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі".

При цьому, замовник не мас права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина друга статті 4 Закону).
Разом з тим здійснення такої закупівлі повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

 

Директор департаменту державних
закупівель та державного замовлення                                                                             О. В. Аніпко