Державна та регіональна підтримка енергоефективності
На центральному та регіональному рівнях запроваджено програми стимулювання населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини кредитів, отриманих на цю мету.
Основне відшкодування – по державній програмі
20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових та не електричних котлів;
30% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) для фізичних осіб на впровадження енергоефективних заходів;
40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) - для ОСББ та ЖБК на загальнобудинкові енергоефективні заходи. Якщо позичальником є фізична особа-отримувач субсидії на оплату послуг ЖКГ, йому відшкодовується 70% суми «енергоефективного» кредиту. Якщо в складі ОСББ є отримувачі субсидій, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості субсидіантів.
Таке відшкодування наразі здійснюється Укргазбанком та Ощадбанком, а найближчим часом – Укрексімбанком.
Детальна інформація та орієнтовний перелік обладнання та матеріалів, на придбання яких здійснюється відшкодування розміщено на офіційному веб-сайті Держенергоефективності у розділі «Споживачам».
Додаткове відшкодування – по обласній програмі
фізичним особам - 10 % від суми кредиту, але не більше 1000 грн. за одним кредитним договором;
фізичним особам-учасникам антитерористичної операції на сході України - 10 % від суми кредиту, але не більше 2000 грн. за одним кредитним договором
ОСББ, ЖБК - 15 % від суми кредиту, але не більше 10 тис. грн. за одним кредитним договором.
Отримати консультації можна за
телефоном (0412) 47-46-44, 47-46-31
СТАНДАРТ
надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам
I. Загальні положення
1. Цей Стандарт визначає механізм направлення інвалідів та дітей-інвалідів для отримання реабілітаційних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 80 „Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг”.
2. Реабілітаційні послуги надають - центри професійної реабілітації інвалідів, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів, реабілітаційні установи змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю, установи постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю (далі – установа)
II. Перелік категорій отримувачів послуги
Отримувачами послуги є інваліди та діти-інваліди, які відповідно до індивідуальної програми реабілітації потребують реабілітаційних послуг (далі - отримувачі).
ІІІ. Перелік документів, необхідних для надання (одержання) послуги
1. Для одержання послуги отримувачі або їх законні представники подають заяву за встановленою формою до уповноваженого органу - управління праці та соціального захисту населення (далі-управління) за місцем реєстрації (фактичного проживання) .
2. До заяви додаються:
довідка медико-соціальної експертної комісії, лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів) про встановлення інвалідності;
індивідуальна програма реабілітації, видана медико-соціальною експертною комісією, лікувально-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів);
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
документ про освіту (для отримувачів, які потребують професійної реабілітації);
рекомендації територіального органу Державної служби зайнятості у районі, місті, районі у місті за результатами наданих профорієнтаційних послуг, у тому числі щодо вибору професії із зазначенням її актуальності на ринку праці (для отримувачів, які потребують професійної реабілітації) (за наявності).
Копії поданих документів засвідчуються посадовою особою та печаткою управління.
Для одержання послуги отримувачі або їх законні представники звертаються до управління праці та соціального захисту населення.
V. Послідовність дій отримувача, уповноваженого органу та установи
1. Отримувачі або їх законні представники подають управлінню документи, визначені у розділі ІІІ.
2. Прийом документів здійснює спеціаліст управління, проводить співбесіду із заявником, приймає від нього заяву і необхідні документи, заяву реєструє в журналі реєстрації заяв та:
перевіряє правильність заповнення бланка заяви та повноту документів, необхідних для призначення послуги;
видає заявнику повідомлення (відривний корінець) про прийняття заяви та документів.
3. У випадку, коли подано не всі необхідні документи, спеціаліст надає заявнику роз’яснення, які документи повинні бути додані до заяви.
4. Спеціаліст протягом трьох робочих днів:
інформує отримувача або його законного представника про прийняте рішення щодо надання або відмови у наданні послуги із зазначенням обґрунтування;
надсилає установі повідомлення про направлення отримувача на реабілітацію разом з відповідними копіями документів;
вносить до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про направлення отримувача на реабілітацію.
7. У разі письмового звернення отримувача, який переселився з тимчасово окупованої території чи районів проведення антитерористичної операції, або його законного представника, в якому відсутні документи, передбачені розділом ІІІ цього Стандарту, спеціаліст перевіряє дані про отримувача у централізованому банку даних з проблем інвалідності.
За відсутності даних у централізованому банку даних з проблем інвалідності спеціаліст надсилає запит до відповідних органів щодо витребування необхідних документів за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування отримувача, який переселився з районів проведення антитерористичної операції, а у разі переселення отримувача з тимчасово окупованої території сприяє в одержанні послуги за місцем фактичного проживання (перебування).
VII. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні послуги
1. Подання документів до заяви не в повному обсязі.
2. Наявність протипоказань щодо зарахування отримувача до установи.
3. Зняття інвалідності.
4. Смерть отримувача.
ІХ. Інформація про платність або безоплатність надання послуги та розмір плати за її надання
1. Послуга надається безоплатно.
2. Послуги, передбачені Державною типовою програмою реабілітації інвалідів (далі-ДТП), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року № 1686, надаються установою отримувачам безоплатно.
3. Послуги, не передбачені ДТП, надаються отримувачам в установі безоплатно у разі, якщо:
середньомісячний сукупний дохід отримувача за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за одержанням послуг, не перевищує прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність;
дитина-інвалід виховується одинокою матір’ю, батьком (які не перебувають у шлюбі), одиноким усиновителем, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька (матір) чи запис про батька (матір) зроблено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;
дитина-інвалід виховується вдовою або вдівцем, матір’ю (батьком) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими розірвано до дня смерті, які не одержують на неї пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу;
отримувач належить до категорії громадян, зазначеної у статті 7 Закону України „Про соціальні послуги”.
4. Отримувач, не зазначений у пункті 3 розділу ІХ цього Стандарту, або його законний представник сплачує установі за надані послуги суму, що не повинна перевищувати за місяць 25 відсотків розміру пенсії отримувача (з урахуванням компенсацій, надбавок, доплат до пенсії) чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, а решта суми сплачується за рахунок коштів інших джерел, передбачених законодавством.
5. Розмір плати за надання отримувачу послуг у приватній установі та умови її внесення визначаються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2005 року № 268 „Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги”.
ХІІ. Порядок виправлення можливих недоліків наданої послуги отримувачу
Можливі недоліки у наданні послуги отримувачу або його законному представнику виправляються шляхом подання письмового звернення у порядку, визначеному розділом ІV цього Стандарту.
Детальна інформація за тел.: 42-50-27, 42-50-07, 42-50-29.
СТАНДАРТ
надання послуги з призначення та виплати одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам
І. Загальні положення
1. Цей Стандарт визначає механізм призначення і виплати одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам (далі – допомога) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 158 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам” (зі змінами).
ІІ. Перелік категорій отримувачів послуги
Отримувачами послуги є інваліди, діти-інваліди та непрацюючі малозабезпечені особи, розмір пенсії та/або державної соціальної допомоги яких відповідно до Законів України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” і „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (далі - отримувачі). Допомога їм надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин.
ІІІ. Перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги
1. Для призначення допомоги отримувачі або їх законні представники подають заяву управлінню праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
2. Непрацюючі малозабезпечені особи до заяви додають копії:
паспорта;
пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
3. Інваліди та діти-інваліди або один з батьків, опікун чи піклувальник (законний представник) до заяви додають копії:
паспорта та/або свідоцтва про народження дитини-інваліда (у разі потреби – копії паспорта законного представника та документа, що підтверджує його повноваження);
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім дітей-інвалідів);
висновку медико-соціальної експертної комісії, лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей-інвалідів) про встановлення інвалідності.
ІV. Місце та порядок подання запиту на одержання послуги
1. Для призначення допомоги отримувачі або їх законні представники звертаються до управління праці та соціального захисту населення (далі - управління) за місцем проживання..
V. Послідовність дій отримувача та уповноваженого органу
1. Отримувачі або їх законні представники подають заяву та документи управлінню за місцем проживання.
2. Прийом документів здійснює спеціаліст управління.
3. У випадку, коли подано не всі необхідні документи, спеціаліст надає роз’яснення, які документи повинні бути додані до заяви.
4. Після перевірки документів формується справа отримувача та приймається рішення щодо надання або відмови у наданні допомоги створеною комісією та оформляється протокол.
5. Виплата допомоги здійснюється за видатковими касовими ордерами шляхом отримання коштів у касі Міністерства соціальної політики України, поштового переказу або перерахування коштів на особисті банківські рахунки отримувачів.
6. Допомога призначається і виплачується уповноваженим органом (виплатним центром).
7. Управління вносить дані про виплату допомоги або рішення про відмову у її виплаті до централізованого банку даних з проблем інвалідності.
VI. Вимоги до строку надання послуги, а також до строків прийняття рішень у процесі надання послуги
Опрацювання документів відбувається протягом 30 календарних днів з дня подання заяви отримувачем або його законним представником.
VII. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні послуги
1. Подання документів до заяви не в повному обсязі.
2. Розмір пенсії та/або державної соціальної допомоги відповідно до Законів України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” і „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” у місяці, що передує місяцю звернення, перевищує два прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність.
3. Зняття інвалідності.
4. Смерть отримувача.
ХІІІ. Нормативно-правові акти, що регулюють порядок надання послуги
1. Закон України про державний бюджет України на відповідний рік.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 158 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам” (зі змінами).
3. Наказ Міністерства соціальної політики від 16 липня 2012 року № 438 „Про затвердження форм документів для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 серпня 2012 року за № 1337/21649.
Детальна інформація за тел.: 42-50-27, 42-50-07, 42-50-29.
ЗМІНИ ЩОДО ПОРЯДКУ НАДАННЯ ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 „Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” набирає чинності з 1 жовтня 2014 року. Зазначеною постановою затверджено соціальні нормативи споживання житлово-комунальних послуг для надання пільг і субсидій та внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Стосовно соціальних норм житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами для надання пільг і субсидій
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 „Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” (далі – Постанова) затверджено соціальні норми житла (для оплати користування житлом, централізованого та індивідуального опалення) та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами (централізоване постачання холодної і гарячої води, централізоване водовідведення, електропостачання, газопостачання, вивезення побутових відходів) для надання пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Встановлені нормативи споживання послуг наведено у додатку.
Соціальна норма житла для надання пільг залишилася на рівні нині діючих норм площі житла: 21 кв. м площі на одну особу та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, а для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), для опалення житла у разі використання газу для опалення - 42 кв. м опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. м на сім’ю.
Соціальну норму житла для надання субсидій встановлено у розмірі 13,65 кв. м площі на одну особу та додатково 35,22 кв. м на домогосподарство, тобто 48,87 кв. м на одну особу.
Звертаємо увагу, що Постановою передбачено застосування регіональних коригуючих коефіцієнтів до соціальних нормативів користування послугами газопостачання та електропостачання для індивідуального опалення (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409).
Постановою встановлені єдині для всієї України соціальні нормативи споживання холодної і гарячої води, водовідведення, вивезення побутових відходів. Нині норми споживання цих послуг для надання пільг і субсидій встановлюються органами місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що соціальний норматив споживання теплової енергії на опалення житла Постановою не передбачено. Для нарахування пільг і субсидій на оплату послуги з централізованого опалення застосовуються норми споживання, встановлені органами місцевого самоврядування.
Оскільки нарахування плати за централізоване постачання холодної і гарячої води у разі відсутності лічильників буде здійснюватися за нормами, затвердженими органами місцевого самоврядування, а пільги і субсидії надаватимуться на соціальний норматив, Постановою передбачено, що нарахування плати за користування відповідними послугами для інвалідів війни у разі відсутності лічильників буде здійснюватися згідно з соціальними нормативами, встановленими Постановою.
Постановою запроваджено норми користування послугами з електропостачання за відсутності централізованого постачання гарячої води для будинків, не обладнаних стаціонарними електроплитами (за відсутності газових водонагрівальних приладів), та будинків, обладнаних стаціонарними електроплитами.
Стосовно змін до порядку надання житлових субсидій
Постановою внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 року № 1050) , згідно з якими:
- комісії позбавляються права приймати рішення про надання субсидії на збільшену понад норму площу житла;
- передбачається враховувати дохід на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які зареєстровані на житловій площі і декларують відсутність доходу, або доходи яких менше прожиткового мінімуму;
- субсидія надаватиметься одному із зареєстрованих членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок (нині субсидія на загальних підставах призначається лише власнику житлового приміщення);
- для осіб, які перебувають у шлюбі, зареєстровані і проживають окремо субсидія призначається на соціальну норму житла (нині субсидія призначається без урахування додаткових 10,5 кв. м. на сім’ю);
- сума субсидії, яку органами соціального захисту населення переказано на рахунки виконавців/виробників житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості в розмірі соціальних нормативів і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, зараховується виконавцем/виробником як оплата обов’язкової частки платежу домогосподарства на наступний розрахунковий період;
- субсидія призначається виходячи із соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, і перерахунок розміру призначеної субсидії за фактичними обсягами споживання послуг не здійснюється;
- якщо в установленому порядку здійснено відключення споживачів від централізованого теплопостачання та населення для обігріву приміщень використовує побутові електроприлади, то для розрахунку субсидій в опалювальний сезон застосовуються соціальні нормативи користування електропостачанням для індивідуального опалення. Зазначені розрахунки здійснюються на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та акта обстеження стану зовнішніх і внутрішньобудинкових електромереж на їх відповідність вимогам нормативно-правових актів.
Стосовно визначення розміру обов’язкової частки плати за житлово-комунальні послуги, тверде паливо, скраплений газ
Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1156 „Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії”.
Відповідно до зазначених змін:
- змінюється розрахунок відсотка обов’язкового платежу сім’ї, який визначатиметься для кожного домогосподарства індивідуально в залежності від сукупного доходу;
- виключаються положення щодо можливості зменшення обов’язкового платежу громадян внаслідок економного споживання послуг;
- перерахунок розміру призначеної субсидії за фактичними обсягами споживання послуг не здійснюється.
Розмір обов’язкової частки плати за житлово-комунальні послуги для отримувачів субсидії визначатиметься у наступному порядку:
1) обчислюється середньомісячний сукупний дохід сім’ї за попередні 6 місяців;
2) середньомісячний сукупний дохід ділиться на кількість членів домогосподарства, і таким чином визначається середньомісячний дохід на одну особу;
3) дохід на одну особу ділиться на розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у 2014 році - 1176 грн), тобто визначається співвідношення середньодушового доходу родини до розміру прожиткового мінімуму на одну особу;
4) отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15% (за базовий варіант взято обов’язкову плату за житлово-комунальні послуги у розмірі 15% доходу родини при доході на одного члена сім’ї на рівні двох прожиткових мінімумів), і таким чином визначається відсоток обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги.
Приклад 1
У житловому приміщенні зареєстрована одна особа - пенсіонер. Розмір плати за житлово-комунальні послуги виходячи із соціальних норм та соціальних нормативів користування послугами становить 300 гривень. Пенсіонер не працює, пенсія за 6 місяців складає 12 000 гривень. Середньомісячний сукупний дохід становить 2 000 гривень (12 000 грн :6=2 000 грн).
Визначається обов’язкова частка плати за послуги (%): 2 000:1176:2*15%=12,76%
Тобто пенсіонер повинен сплачувати за житлово-комунальні послуги 255,2 грн (2 000*12,76%), а решта плати за житлово-комунальні послуги є субсидією (300 грн – 255,2 грн=44,8 грн).
Приклад 2
У житловому приміщенні зареєстрована сім’я, що складається з двох пенсіонерів. Розмір плати за житлово-комунальні послуги виходячи із соціальних норм та соціальних нормативів користування послугами становить 400 гривень. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї складає 2 500 гривень. Середньомісячний сукупний дохід на одну особу складає 1 250 гривень (2 500:2=1 250 гривень).
Визначається обов’язкова частка плати за послуги (%): 1 250:1176:2*15%=7,97%
Тобто сім’я повинна сплачувати за житлово-комунальні послуги 199,3 грн (2 500*7,97%), а решта плати за житлово-комунальні послуги є субсидією (400 грн – 199,3 грн=200,7 грн).
Приклад 3
У житловому приміщенні зареєстрована сім’я, що складається з чоловіка, дружини та двох дітей. Розмір плати за житлово-комунальні послуги виходячи із соціальних норм та соціальних нормативів користування послугами становить 400 гривень. Чоловік та дружина працюють, дохід за 6 місяців складає 24 000 гривень. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї складає 4 000 гривень (24 000 грн:6=4 000 грн). Середньомісячний сукупний дохід на одну особу складає 1 000 гривень (4 000:4=1 000 гривень).
Визначається обов’язкова частка плати за послуги (%):
1 000:1176:2*15%=6,38%
Тобто сім’я повинна сплачувати за житлово-комунальні послуги 255,2 грн (4 000*6,38%), а решта плати за житлово-комунальні послуги є субсидією (400 грн – 255,2 грн=144,8 грн).
Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр “ОРТЕС“
Ортопедичний науково-виробничий реабілітаційний центр “Ортес“ (04070, м. Київ, вул. Фролівська 4) з 2000 року впроваджує комплексну реабілітацію жінок після мастектомії. Центр є спеціалізованим підприємством, діяльність якого поєднує виробництво протезів молочної залози, протезування і реабілітацію. В 2005 році було відкрито перший в Україні центр медико-соціальної реабілітації жінок після мастектомії, який відповідає європейським стандартам.
Кожного року понад 20 тисяч жінок отримує в Центрі “Ортес“ протезно-ортопедичну допомогу. Центр має розгалужену мережу своїх регіональних представництв, яка створювалась протягом 15 років в усіх регіонах України.
У Житомирській області проживає 1922 жінки, що перенесли ампутацію молочної залози і потребують протезування. Вони можуть безкоштовно отримати протези молочної залози в комплекті з 3 ліфами для кріплення та компресійні рукава в представництві, яке розташоване за адресою:
м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 24/4 (обласний онкодиспансер)
Шатилович Наталія Олександрівна тел. 096 539 66 09.
Окрім забезпечення протезами та ліфами в багатьох випадках (за медичним призначенням) жінка потребує видачі компресійного рукава, який дозволяє уникнути післяопераційних ускладнень- розвитку лімфодеми (набряку руки).
Про внесення змін
до постанов Кабінету Міністрів України
від 31 березня 2003 року № 426
і від 28 травня 2008 року № 530
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2014 р. N 242
ПОРЯДОК
надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних
установ, військовослужбовцям, особам рядового
і начальницького складу
1. Пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу пільговика (сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу) за попередні шість місяців (далі - середньомісячний дохід) не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.
2. Пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики (далі - пільги), надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури, пільги яким передбачаються абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", пунктом "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною п’ятою статті 29 Закону України "Про культуру" (далі - педагогічні, медичні та фармацевтичні працівники і працівники культури) у розмірі грошового еквівалента пільг, визначеного відповідно до цього Порядку.
Відшкодування зазначених витрат провадиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи.
Пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.
3. Видатки на відшкодування витрат за надані пільговику (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури) послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.
Зазначені кошти передбачаються в кошторисах установ згідно з кодом економічної класифікації (КЕКВ) 2730 "Інші виплати населенню".
Видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури послуги провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
4. До членів сім'ї пільговика належать такі, що проживають разом з ним, - дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства 1 та 2 групи або інвалідами 1 групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним, за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.
5. Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи заяву, довідки про розмір грошових доходів членів сім’ї за попередні шість місяців, копії документів, що підтверджують родинні зв’язки, копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування.
Для нарахування грошового еквівалента пільг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних та інших підприємств і організацій, які надають послуги.
6. Середньомісячний дохід пільговика обчислюється шляхом ділення грошових доходів пільговика за попередні шість місяців на 6.
Середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу обчислюється шляхом ділення загальної суми грошових доходів усіх членів сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї.
7. До складу грошових доходів пільговика (сім’ї пільговика) включається:
1) нарахована заробітна плата, у тому числі:
за роботу в надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні;
надбавки та доплати всіх видів;
підвищення розміру посадових окладів громадян, які працювали або працюють на територіях радіоактивного забруднення;
премії, встановлені за системами оплати праці в установі незалежно від періодичності та джерел їх виплати (включаються пропорційно), крім одноразових за особливі заслуги;
інші грошові виплати, які мають систематичний характер та підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства;
суми індексації грошових доходів населення та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (на час нарахувань);
допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
матеріальна допомога;
2) грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, крім військовослужбовців строкової служби;
3)пенсії;
4)стипендії.
8. Відшкодування фактичних витрат здійснюється пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами (заробітна плата, грошове забезпечення, надбавки, премії, матеріальна винагорода тощо).
9. Розмір грошового еквівалента пільг визначається у такій послідовності:
1) обчислюється середньомісячний дохід відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку;
2) визначається загальна вартість пільг як сума вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг, палива, користування телефоном у межах норм споживання (користування) з урахуванням знижки плати, на яку відповідно до закону пільговик має право, а також вартості безоплатного проїзду згідно з визначеними для відповідної категорії пільговиків нормативами;
3) визначається різниця між величиною доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, та розміром середньомісячного доходу;
4) розраховується грошовий еквівалент пільг, який дорівнює величині, визначеній відповідно до підпункту 3 цього пункту, але не більш як загальна вартість пільг, визначена відповідно до підпункту 2 цього пункту.
9-1. У разі використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення.
10. Установи проводять роботу з надання пільг та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг.
|
Про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг Однією з найбільш поширених пільг, що забезпечує підвищений рівень соціальних гарантій окремих категорій громадян є пільга на оплату житлово - комунальних послуг.
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!
Урядом впроваджується нова програма соціальної підтримки найменш захищених верств населення при оплаті житлово-комунальних послуг - компенсація додаткових витрат на оплату комунальних послуг
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 83 передбачено, що сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї, матимуть право на отримання компенсації додаткових витрат на оплату послуг газопостачання, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зв’язку з підвищення цін і тарифів на послуги.
Таким чином, зазначені сім’ї не будуть платити більше, ніж платили до підвищення цін і тарифів на природний газ і теплову енергію.
Для визначення права на компенсацію сім’я має порахувати свій середньомісячний дохід і порівняти його з величиною прожиткового мінімум сім’ї.
1. Право на призначення компенсації мають сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких (за попередні шість місяців) не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї. Прожитковий мінімум сім’ї дорівнює сумі прожиткових мінімумів для кожного члена сім’ї (відповідно до його належності до основних соціальних і демографічних груп населення).
Приклад: сім’я з чотирьох осіб (чоловік, дружина, одна дитина віком до 6 років, а друга - від 6 до 18 років). Заробітна плата чоловіка та його дружини складає 4500 грн. на місяць. Прожитковий мінімум для сім'ї становить 4764 грн. (1218 грн.*2 особи + 1286 грн. + 1032 грн.). Дохід сім'ї менший за прожитковий мінімум для сім'ї. Сім'я має право на компенсацію.
2. Для призначення компенсації потрібно звернутися із відповідною заявою до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У 10-денний термін після подання заяви заявнику надсилається повідомлення щодо прийнятого рішення про призначення компенсації та її розмір.
3. Для призначення компенсації разом із заявою необхідно надати:
3.1. Довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб
3.2.Довідки про доходи кожної особи, зареєстрованої у житловому приміщенні (будинку).
4. Розмір компенсації визначається як різниця між розміром плати за послуги (у межах норм споживання) після підвищення цін і тарифів та розміром відповідного платежу, який сім’я сплачувала до зміни цін і тарифів на послуги.
Приклад: до підвищення цін і тарифів на природний газ і теплову енергію (до 1 травня 2014 року) сім’я сплачувала за ці послуги 300 грн. на місяць, а після підвищення – 400 грн. Розмір щомісячної компенсації становить 100 гривень.
5. Компенсації розраховується з місяця звернення за її наданням до завершення опалювального періоду 2014-2015 року
Розмір призначеної компенсації перераховується щомісяця підприємствам, що надають комунальні послуги, і зараховується на особові рахунки заявника.
ВАЖЛИВО:
Компенсація надається на безповоротній основі, її отримання не пов’язане із зміною форми власності житла і не тягне за собою таку зміну.
Для одержання компенсації сім’я має сплачувати свою частину платежу за комунальні послуги, у іншому випадку - надання компенсації припиняється.
Пенсійне забезпечення багатодітних матерів (батьків)
Відповідно до Закону України „ Про внесення змін зміни до статті 1 Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” щодо приначення пенсії батькам, які виховали п’ятеро і більше дітей” встановлюється пенсія за особливі заслуги перед Україною громадянам України - матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалось батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленному порядку.
Реєстрація речових прав на нерухоме майно з 01.01.2013 року
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV (із змінами від 16.10.2012 ) запроваджено новий порядок реєстрації прав на нерухомість та їх обтяжень. Відповідно до норм цього закону створено єдину систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тепер для реєстрації прав власності на нерухоме майно слід звернутися до державних реєстраторів відповідних реєстраційних служб управлінь юстиції у випадках:
- якщо законом передбачено проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема, новозбудовані об'єкти, реконструйовані об'єкти нерухомості, об'єкти внесені до статутного фонду, тобто "первинна" реєстрація;
- якщо державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування;
- якщо права виникли до 1 січня 2013 року і не були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться також нотаріусами, як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав в наступних випадках:
- проведення державної реєстрації права власності перед здійсненням певної нотаріальної дії, у випадку якщо реєстрація такого права власності була проведена відповідно до законодавства (до 01.01.2013 – державними реєстраторами бюро технічних інвентаризацій, територіальними органами земельних ресурсів),
- проведення державної реєстрації прав в результаті здійснення нотаріальної дії з нерухомістю, об'єктом незавершеного будівництва.
При цьому за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно сплачується державне мито у розмірі 119 грн.,
за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження прав на нерухоме майно - 51 грн.;
за внесення змін до записів Державного реєстру прав на нерухоме майно, а також за виправлення технічної помилки, допущеної не з вини державного реєстратора прав на нерухоме майно, встановлена плата 51 грн.;
за видачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і надання інформації з Реєстру розмір плати складає 120 грн.
При цьому варто пам’ятати, що лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вони належать згідно з дійсними документами, які відповідають вимогам законодавства.
Безпосередньо державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови чи зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках та /або надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Базовий пакет документів, необхідний для проведення реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
1) заява про державну реєстрацію, форма та вимоги до заповнення якої встановлюються Мін'юстом;
2) документ, що посвідчує особу (оригінал та копія);
3) Реєстраційний номер облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (оригінал та копія);
4) документ, що підтверджує виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно (правовстановлюючий документ);
5) документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються.
Додаткові документи у разі подання заяви уповноваженою особою в інтересах інших осіб
1) копія документа, що підтверджує повноваження особи;
2) копія документа, що посвідчує особу, яку вона представляє;
3) копія реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи;
4) Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо особи, яку вона представляє.
Слід звернути увагу, що орган державної реєстрації прав не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку коли особа звільнена від сплати державного мита та плати за надання витягу з Державного реєстру прав.
Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) робочих днів, з моменту надходження заяви про таку реєстрацію та відповідних документів. Розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться у день надходження заяви та необхідних документів. Державна реєстрація іпотек, надання відмови в ній проводиться в строк, що не перевищує одного робочого дня.
До відома громадян району, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи!
Чорнобильцям – турбота держави!
Сьогодні держава готова надати медичну допомогу чорнобильцям у стаціонарному лікуванні онкологічної патології в спеціалізованих лікувальних закладах, а для постраждалих першої категорії – лікування із застосуванням високовартісних медичних технологій.
Кошти в область, для лікування постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, надходять за бюджетною програмою «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із використанням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (КПКВ 3202060).
Порядок використання коштів на поточний рік встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 143 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи».
За необхідності постраждалі можуть звернутись до сімейного лікаря (дільничного терапевта), який скерує їх до профільних фахівців (кардіолога, онколога, офтальмолога, ортопеда-травматолога) для одержання консультації та лікування.
Начальник відділу з питань
соціального захисту населення,
що постраждало внаслідок
Чорнобильської катастрофи О.М. Пилипенко
Інформація щодо заходів з питань запобігання бездомності
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.13 № 162 “Про затвердження Основних напрямів запобігання бездомності до 2017 року“ районною радою в межах делегованих повноважень проводиться відповідна робота, а саме:
- налагоджено співпрацю з обласним центром адаптації осіб, які втратили соціально-корисні зв’язки при УМВС України в Житомирській області, спецприймальником-розподільником та обласним центром соціально-психологічної допомоги;
- зазначені особи направляються до обласного центру адаптації на тимчасове проживання в гуртожитку та підготовки документів для прописки за новим місцем проживання;
- надається допомога в підготовці документів для отримання грошової, гуманітарної допомоги, продуктів харчування, направлення в профільні будинки-інтернати та з оформлення пенсії;
- здійснюється соціальний супровід громадян, визнаних судом недієздатними та осіб, які потребують піклування;
- надаються юридичні послуги з питань працевлаштування, вакантних робочих місць, професійного навчання тощо.
Продовжується співпраця з лікувально-профілактичними закладами щодо надання медичних послуг, медико-соціальної адаптації.
Для надання послуг бездомним та особам, звільненим із місць позбавлення волі проводиться щоденний прийом у приміщенні адмінбудинку районної ради, запроваджено та працюють телефони “гарячої лінії” (42-49-87, 42-50-25) з актуальних питань діяльності районної ради та її виконавчого комітету.
Заступник начальника управління,
начальник відділу з питань обслуговування
інвалідів, ветеранів війни та праці С.О.Малахова
