Негативізм

Багатьом батькам знайома така картина: дитина буквально все говорить та робить навпаки. Загалом створюється враження, що вона так чинить навмисне. З цим можна зіткнутися у поведінці дошкільника і вже тим паче підлітка.

Малюку пропонують погуляти, а він плаче, кричить, що хоче грати вдома.

Може у роздратуванні кидати іграшки, предмети у людей, куди-небуть. Може вередувати, грубіянити, щось руйнувати, а може і замкнутися у собі. Таку поведінку прийнято називати негативізмом.

Чому дитина протестує?

Негативізм – це позбавлений розумних підстав опір дитини впливові, що на неї чиниться.

Так дитина протестує проти обставин життя, проти ставлення до неї різних людей: близьких, однолітків, інших дорослих. Об’єктивно ці обставини можуть і не бути несприятливими. Головне, якими їх сприймає дитина чи підліток.

Нерідко причини такої поведінки неясні оточуючим, тому що сама дитина їх ретельно приховує. Наприклад, тривога, страх: „Не впораюся, краще зовсім відмовитися” чи „Буду виглядати смішним”. Іноді діти протестують проти якихось життєвих обставин. Це може бути нарождення молодшого брата чи сестри, розлучення батьків, вимушений переїзд, зміна школи і т.д.

По суті негативізм – це реакція на якусь незадоволену потребу. Наприклад, у розумінні, схваленні, повазі, самостійності. Це один із засобів подолання складної ситуації, хоча і не самий конструктивний.

Про пасивного негатівіста говорять, коли дитина просто пропускає повз вуха наші прохання та вимоги. Активний негативіст старається зробити щось протилежне тому, що його просять.

При вихованні негативіста старайтеся враховувати наступні моменти:

- Правила повинні бути зрозумілими дітям.

- У дитини повинні бути не тільки обов’язки, а й права.

- Вимоги та нагадування повідомляйте спокійно, але твердо. Роздратування дорослого тільки підсилить негативну реакцію дитини на заборону.

- Допоможе ведення щоденника. По-перше, спостереження допомагає дорослому ніби відсторонитися, подивитися на ситуацію більш об’єктивно, знизити емоційний накал. По-друге, зрозуміти, що самевикликає у дитини протест. Рідко буває так, щоб негативізм тривав з ранку до пізньої ночі.

- Дитині необхідно мати вибір. Надавайте йому цю можливість. наприклад: „Ти сьогодні будеш купатися під душем чи приймеш ванну?”

- Не варто карати дитину тільки за те, що вона говорить слово „ні”. Дитина, яка не має права заперечувати. у майбутньому не зможе відстояти свою точку зору.

- Варто звернути увагу, чи не занадто часто у спілкуванні з дитиною звучить слово „не можна”. Спробуйте частіше використовувати слово „можна”, що позначає бажані форми поведінки. Наприклад: „На шпалерах малювати не можна, а на папері можна”.

- Заохочуйте активність, пошук нового, самостійність. Ви ж не бажаєте, щоб ваші син чи донька виросли пасивними, залежними від інших людей, не вміючими приймати рішення?

Наберіться терпіння та не чекайте негайних результатів. Пам’ятайте тільки, що це дуже важливий період у житті дитини.