Сьогодення вимагає: профілактика насильницьких дій у родинах та класних колективах

Інформаційно-просвітницька робота

у загальноосвітніх навчальних закладах м. Житомира

Діти – особлива соціально-демографічна група населення віком до 18 років, яка має свої специфічні потреби, інтереси та права, але не володіє достатньою спроможністю відстоювати і захищати їх перед суспільством. Із правової точки зору вона є самостійним суб»єктом права, тому на неї поширюється весь комплекс громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав дитини.

Жорстоке поводження з дітьми та підліткове насильство – проблема держави і кожної свідомої особистості. Її прояви – це тисячі дітей, які не отримують освіти, не мають постійного місце проживання, жебракують з однолітками або дорослими, потерпають від побиття та насильства, яких примушують до важкою праці. Конституція України зазначає, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.

Стаття 3 Конституції стверджує, що людина, її життя та здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 28 Конституції України встановлює, «що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню».

В «Енциклопедії соціальної роботи» зазначається, що «типова модель сімейної жорстокості – це застосування сили сильнішого до слабшого. Сила може бути фізичною чи зазначатися статусом». Жорстоке ставлення до дітей зумовлюється як недієздатністю і залежністю останніх, їхнім невмінням захистити себе, слабкістю, так і позицією сильного, дорослого, котрий самореалізується таким чином, відстоює позицію сильного : «Бий своїх, щоб інші лякались».

Жорстоке поводження, як зазначає Ф.Буше-Сольньє, - це правова категорія, «що є ширшою, ніж тортури та нелюдське і принизливе для гідності поводження».

Згідно ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім»ї жорстоке поводження може мати вигляд насильства – «будь-яких умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психологічному здоров’ю.

За свідченням дітей, із жорстокістю вони вперше стикаються у власній родині.

Жорстоке ставлення до дітей посилюється у ситуаціях алкоголізму або наркотизації батьків, у неповних і кризових сім’ях. Тому профілактика алкоголізму та наркоманії є також важливою складовою соціальної роботи в навчальних закладах з попередження жорстокого поводження з дітьми.

Соціально-психологічна служба навчальних закладів м. Житомира систематично працює над формування педагогічної культури батьків. Сучасний життєвий ритм стрімкий і напружений, тож сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження. Любов - найкращий засіб виховання.

Жорстоке поводження – поняття ширше за насильство, оскільки воно не завжди умисне, свідоме, може не зачіпати прав і свобод дітей, але не задовольняти при цьому їхніх потреб та інтересів, і виражатися у грубій формі. Насильство здійснюється з наміром отримати певний ефект, а жорстоке поводження може мати в основі цілком позитивні наміри. Трапляються випадки, коли людина, яка здійснює жорстоке поводження, не усвідомлює поганих наслідків цього.

Жорстоке поводження з дітьми педагогічних працівників виявляється у:

- приниженні, ставленні в куток;

- нагадування при класному колективі про вади дитини, особливості сім»ї, сімейні події, про які вчителю стало відомо;

- ігнорування фізичних потреб дитини;

- існування улюбленців;

- підвищеному тоні, крику, необґрунтованих, неадекватних оцінках;

- авторитаризмі, вимогах без пояснень;

- недоцільних вимогах щодо зовнішнього вигляду дитини і застосуванні дій щодо його покращення тощо.

Школа є другим соціальним інститутом, що бере участь у розвитку особистості і нерідко може провокувати насильство з боку батьків. Учитель повідомляє батькам, що їх дитина пропускає уроки, має погану поведінку й одержує погані оцінки. Отримуємо результат: мінімум – моральний вплив, максимум - фізичне покарання. Практика показує, що як правило батьки карають дитину не за реальну провину, а за пережитий сором через спілкування з вчителем.

Жорстоке поводження з дітьми найчастіше трапляється в колі ровесників. В аспекті профілактики насильницької поведінки варто згадати вплив на формування агресивних тенденцій учнівської молоді засобів масової інформації. Спостерігаючи за насильницькою поведінкою на екрані діти схильні до відтворення цього в реальному житті. А кількість передач, які транслюють насилля стає все більше. Головне завдання сучасних батьків - дозувати перегляд телепередач та доступ Інтернет- ресурсів.

Окремим напрямом профілактичної роботи в навчальних закладах міста щодо жорстокого ставлення до дітей є формування неприйняття жорстокого поводження з дітьми в колі ровесників в макро – та мікро середовищі. Діти повинні знати, що таке жорстоке поводження з однолітками, як воно карається, що це – ганебно. Працюємо над формуванням дієвого неприйняття у них жорстокого поводження з ровесниками. Намагаємося створити умови в навчальних закладах, за яких можна почути голос дитини.

Педагогічний вплив передбачає використання всіх засобів і прийомів для досягнення виховного результату, ефективними є прийоми, які затримують негативний розвиток особистостей вихованців, сприяють формуванню позитивних рис, допомагають скорегувати спрямованість емоцій, ставлень, поведінки підлітка.

Жоден метод впливу не може бути ефективним, якщо застосовується не в комплексі. Ми переконанні мало чого можна домогтися одними словами. Потрібен соціально-педагогічний вплив на дитину, зміна середовища існування, способу життя.

Проблема жорстокого поводження, насильства і комплексних порушень прав дитини призводить до різних видів відповідальності батьків, посадових осіб. Водночас не всі види жорстокого поводження відбиті в законах, деякі регулюються моральними нормами, залежать від правової і педагогічної культури батьків, учителів, особистісних рис, власного досвіду, від усіх суб’єктів жорстокого поводження.

Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми призводить до найрізноманітніших наслідків, але усіх їх об’єднує одне – шкода здоров’ю дитини чи небезпека для її життя

. Для дітей, що часто потерпають від вербальної агресії з боку батьків, однокласників, педагогів характерний високий рівень фізичної агресії, міжособистісні проблеми. Такі особливості дітей заважають їх соціальній адаптації, викликають неприйняття і навіть відчуження з боку однолітків і дорослих.

Постійна критика і словесні образи дитини призводять до того, що вона починає вважати, що не заслуговує хорошого відношення батьків або інших дорослих, не гідна любові. Рівень її самоповаги значно знижується, порушується самосприйняття, розвивається низька самооцінка, "комплекс неповноцінності". Такі діти, пристосовуючись до ситуації, виробляють різні способи поведінки, самовираження - від схильності до самоти, фантазій, марень протягом дня до агресії і асоціальної поведінки. Агресія і гнів можуть бути спрямовані як проти інших, так і проти себе.

Актуальним залишається питання про участь педпрацівників у здійсненні індивідуального підходу до виховання, навчання, розвитку школяра. Дитина проводить у навчальному закладі значний час, який потрібно раціонально використати для захисту її прав, свобод та інтересів.

У загальноосвітніх закладах міста Житомира склалася система впровадження превентивних заходів з профілактики насильства, жорсткого поводження та агресивної поведінки серед неповнолітніх, запобігання негативним проявам серед учнівської молоді, систематично проводяться інформаційно - профілактичні заходи з батьками та педагогічними працівниками.

Працівники соціально-психологічної служби у загальноосвітніх навчальних закладів міста, згідно Положення про психологічну службу навчальних закладів, працюють за запитом від адміністрацій , класних керівників та класоводів на впровадження програм профілактики насильства. У випадку виявлення проблеми насилля у родині соціальні педагоги та практичні психологи переважно організовують індивідуальні корекційні бесіди з батьками та дітьми.

З метою пропаганди та активізації інформаційно-просвітницької роботи фахівцями соціально-психологічної служби організовано та проведено наступні форми роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу:

• оформлені тематичні куточки у класних кімнатах, інформаційні бюлетені, пам’ятки, виставки у шкільних бібліотеках, де вміщені матеріали з профілактики насилля;

• здійснюється спостереження за дітьми – вихованцями ДНЗ, проводиться анкетування учнів молодшої, середньої та старшої школи з метою виявлення агресивних тенденцій поведінки в родинах та класних колективах;

• організовані та проведені тренінгові заняття, виховні години для учнів “Вуличне насилля” (ЗОШ №21), “Насильство. Форми прояву” (ЗОШ №7), “Як вберегти себе від насилля”( ВЗОШ №1),

• виставка плакатів – “Ні – насильству” (ЗОШ №7), конкурс малюнків “Світ без насильства” (ЗОШ №19),

• відеолекторій “Насильство на екранах “(ЗОШ №28),”Світ без насилля (ліцей №25);

• з метою організації системної профілактичної роботи організовані виступи на методичних об’єднань класних керівників, засіданнях педагогічних рад, нарадах при директорові: “Агресія і насильство у шкільному середовищі” (ЗОШ №21),”Школа і насилля у школі “(ЗОШ №17), дослідницький проект “Наслідки насилля в сім’ї” (ЗОШ №36), “Профілактика агресії в школі” (ЗОШ №8);

• регулярними стали виступи практичних психологів, соціальних педагогів, представників Громадських організацій на батьківських зборах: “Виховання без насилля та жорстокості (ЗОШ №30), “Дитина - дзеркальне відображення родини “ (Г.Г.№”23), “Любов - це шлях до серця дитини” (Е.Л.№24), “Батькам про права дитини” (ЗОШ №15),“Насильство як фактор деструкції особистості підлітка”(ЗОШ №16), “Поведінка дорослих – взірець для молоді”( г.№3), "Роль сім’ї та школи у формуванні правової свідомості підлітків" (ЗОШ №5), “Батьки проти насилля” (колегіум).

Відбувається соціальний патронаж сімей, які потребують постійного фахового консультування та супроводу спеціалістами соціально-психологічної служби з метою забезпечення додержання основних соціально-правових потреб дитини, вирішення соціальних і психолого-педагогічних проблем, формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї.

На різних етапах і через свої функціональні повноваження до соціального патронажу сім'ї залучають педагогічну раду, психолого-педагогічний консиліум, шкільні психолого-медико-педагогічні комісії, шкільну раду з профілактики правопорушень, батьківський комітет. Звичайно, заходи щодо забезпечення охорони дитинства на своєму рівні здійснюють і класний керівник, і практичний психолог, але соціальний педагог є тим компетентним фахівцем, який перебуває у первинному постійному контакті з сім'єю, організовує систему супровідної роботи, залучає інших фахівців, служби, установи та орієнтований на кінцевий результат – захист інтересів і прав дитини. Взаємодія суб'єктів соціального патронажу є вирішальною у забезпеченні реальної допомоги сім'ї.

Ми повинні усвідомити, що не все в роботі з дитиною та її сім'єю покладається на шкільного соціального педагога. Значний обсяг цієї роботи покладається на представників інших галузей, відомств, служб: кримінальної міліції, управління у справах дітей, управління у справах сім'ї, молоді та спорту, центру соціальних служб для молоді, наркологічного диспансеру та ін.

У 2010-11 н. році творча група у складі працівників соціально-психологічної служби вечірньої школи № 1, ЗОШ № 17, 36,7,28,15,14, під керівництвом методистів науково-методичного центру Шикиравої Н.М., Талько М.Д. підготували психокорекційний комплес з проблеми “Запобігання насильства над дітьми у родинах та класних колективах”, який схвалено рішенням науково-методичної ради НМЦ управління освіти. У комплексі представлено діагностична робота з даного питання, розроблені індивідуальні заняття з дітьми, які пережили насильство, розроблені групові заняття для дітей з групи ризику. З інформаційною метою практичними психологами та соціальними педагогами міста розроблені тренінги для батьків з питання, ділова гра для педагогів, круглий стіл для педагогічного колективу, представлений цикл бесід для дітей і батьків на допомогу класному керівнику. Даний комплекс - це результат узагальненого досвіду працівників соціально-психологічної служби міста Житомира і має на меті забезпечити цілісну і систематичну профілактичну роботу з усіма учасниками навчально - виховного процесу.

Відділ практичної психології та соціальної роботи науково-методичного центру підготував ряд комплексів, що сприяють цілісному подоланню проблеми, які репрезентовані на Міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади – 2011».

З огляду на вищесказане, пріоритетними напрямками діяльності управління освіти Житомирської міської ради є профілактика насильства, жорсткого поводження та агресивної поведінки серед неповнолітніх, запобігання негативним проявам серед учнівської молоді, дитячої бездоглядності, безпритульності, підліткової злочинності, забезпечення захисту дітей та підлітків від будь-яких форм фізичного та психічного насильства.

Наскільки ефективно соціальний педагог, представники органів виконавчої влади, громадських організацій будуть тісно співпрацювати над вирішенням даної проблеми залежить вирішення питань благополуччя кожної конкретної сім'ї.

Т.М.Мяновська – завідувачка НМЦ

управління освіти Житомирської міської ради