Україна, 10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 4/2,
тел.: (0412)48-12-12, тел./факс: (0412)-48-11-85,
e-mail: mvk@zt-rada.gov.ua
Головне меню
Пошук по сайту
 
Статистика
зараз на сайті: 1
переглядів: 577
візитів сьогодні: 5527
візитів всього: 464724
Прогноз погоди
Зміни в пенсійному забезпеченні державних службовців
1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі – Закон № 889-VIII), який суттєво змінив порядок призначення пенсій для цієї категорії населення. При цьому Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі — Закон             № 3723) втратив чинність.  Проте деякі норми Закону № 3723, зокрема щодо призначення пенсії держслужбовцям, лишаються чинними і надалі. Винятком стала стаття 37 Закону № 3723, яку і нині застосовують, призначаючи пенсії держслужбовцям.
 
Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723.
 
На призначення пенсії за Законом № 889 у порядку, передбаченому для осіб, які мають не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців, можуть розраховувати дві категорії осіб (ст. 37 Закону № 3723):
 
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889, тобто з 01.05.2016, обіймають посади державної служби і мають не менше ніж 10 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;
- особи, які на день набрання чинності Законом № 889 мають не менше ніж 20 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи того періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення згідно з посадою, яка обіймається, відповідного рангу.
Нагадаємо, що статтею 25 Закону № 3723 передбачено сім категорій посад державних службовців у визначених нею державних органах, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців. Утім, це не повний перелік державних органів, посади в яких належать до відповідних категорій посад державної служби. Тому, визначаючи право особи на пенсію державного службовця, слід керуватися також нормативно-правовими актами (постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України), якими в подальшому було зараховано такі посади до посад державної служби.
 
Звісно, тепер механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі — Порядок № 229). Згідно із пунктом 4 Порядку № 229 стаж державної служби обчислюють відповідно до частини другої статті 46 Закону № 889. У цій частині, зокрема, визначено посади, роботу на яких зараховують до стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Як бачимо, ні статтю 46 Закону № 889, ні Порядок № 229 не застосовують для визначення стажу, який надає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723. Тож аби визначити право особи на призначення пенсії і зарахування того чи іншого періоду її роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, за Законом № 889 слід аналізувати записи трудової книжки, а коли необхідно — інших документів, на відповідність посади, яку обіймає особа, посадам, визначеним у статті 25 Закону № 3723 та актах Кабінету Міністрів України.
 
Відповідно до статті 37 Закону № 3723 пенсії особам, які з огляду на вимоги, визначені у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, мають на них право, призначаються за умови досягнення ними пенсійного віку. Тобто для чоловіків — 62 роки, а для жінок — вік, установлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та наявності страхового стажу: для чоловіків — 35 років, а для жінок — 30 років.
Утім, до досягнення 62-річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці — чоловіки 1955-го року народження і старші — після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31.12.1952; 60 років 6 місяців - які народилися з 01.01.1953 по 31.12.1953; 61 рік - які народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954; 61 рік 6 місяців -  народилися з 01.01.1955 по 31.12.1955.
 
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права у розмірі 60% від суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60% від заробітної плати працюючого державного службовця, що відповідає посаді та рангу особи за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що передбачено статтею 37 Закону № 3723.
 
 23 вересня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, якою затверджено порядок обчислення заробітної плати для призначення пенсій  державним службовцям. Зазначений    порядок застосовується з 1 травня 2016 року слідуючим чином:
- Посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
 
- Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії враховуються за 60 календарних місяців роботи на посаді державного службовця починаючи з 1 травня 2016 року. У разі, коли на дату звернення за пенсією немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума таких виплат визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року.
Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
 
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
 
Заробітна плата для обчислення пенсій державним службовцям враховується за довідками про заробітну плату за формами, затвердженими постановами правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 та від 04.09.2013 № 15-1 (до внесення змін).
 
Пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723 призначається незалежно від факту роботи, зокрема і на державній службі. Проте слід врахувати порядок виплати пенсій, який діятиме до 31.12.2016. Адже згідно з ним призначені пенсії не виплачують особам, які працюють, на посадах державної служби в державних органах. Крім того, у період роботи цих пенсіонерів на інших посадах/роботах пенсії виплачують в обсязі 85% від призначеного розміру. Звісно, це стосується лише тих пенсій, розмір яких перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Утім, сума пенсії до виплати після застосування механізму обмеження для працюючих не може бути меншою ніж 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії буде виплачуватися в повному розмірі.
 
Не застосовують зазначенні вище обмеження щодо виплати пенсій до: інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.10.1993 № 3551-XII; осіб, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII.
 
 
Заступник начальника відділу з питань
призначення та перерахунку пенсій № 2                                                      О.М.Стоцька


Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать Житомирській міській раді та її виконавчому комітету і охороняються законом України. При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове