19 серпня 2010 року відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу «Я люблю Україну». Для участі у конкурсі треба було написати власний вірш про Україну та любов до рідної Батьківщини.

Поетичний конкурс проводився Житомирською обласною молодіжною громадською організацією «ХХІ покоління» під егідою Житомирського міського голови Віри Тимофіївни Шелудченко.

«Кожна людина особлива, адже ми наділені неповторною красою та гармонією свого внутрішнього душевного стану. Кожний із нас повинен виявляти у оточуючих їх прекрасні здібності та допомагати людям дарувати свої вміння і таланти усім, хто живе поруч. Лише так ми зможемо дати змогу кожному повірити у свої сили та здібності, лише так ми зможемо змінювати наше життя накраще, лише так наші діти і онуки будуть жити у добрі та любові», - зазначив голова громадської організації «ХХІ покоління» Віталій Сівко.

Переможці та учасники конкурсу отримали пам’ятні подарунки від міської ради, ГО «ХХІ покоління» та рекламного ательє «Люкс Design» - генерального партнера проекту.
Інформаційний партнер конкурсу - газета "Місто" .               

 

 Юна учасниця декларує власний вірш

************************************************************************************

І місце 

Кухарець Лілія

"Рідна земля"

В лузі - калина, верби плакучі,

Гори - в Карпатах, Київські кручі...

Небо яскраве, синє і тихе,

А під тим небом - достиглеє жито.

Чайки літають над Чорним морем...

Маки й волошки - в широкім полі...

Київ - столиця, місто казкове -

Всюди каштанів чарівнії крони...

Грудочку рідної серцю землі

Я пригорну і залишу в душі.

Місце, зросла й народилась де я, -

Це українська, це рідна земля!

 

ІІ місце

 Розбіцька Марія

"Україна"

Розпустила вишня довгі коси

І роняє долу цвіт і роси.

Соловей в садку не затихає -

Вранішню зорю він зустрічає.

Україно, мій коханий краю,

Я для тебе пісню цю співаю.

Де ж бо, у якій іще країні

Є такі річки й озера сині?

Де дзвінка пташина пісня в'ється,

Що з садком і плаче, і сміється?

Знаю, що лише на Україні

При моїй негаснучій калині.

 

ІІІ місце

Сосніна Олександра 

"Україна"

Моя ти люба Україно!

Оспівана твоя краса:

З-за лісу тихо-тихо плине

Пташина пісня чарівна,

Колоситься на полі жито,

Калина й соняшник в саду,

Мабуть, на всьому-всьому світі

Країни краще не знайду.

Ріка тече. Вода співає

Про синє небо й темний гай.

Моя ти рідна Україно!

Люблю тебе, мій славний край!

 

І місце 

Лясковський Володимир

 "Не питаю тебе, Україно"

Не питаю тебе, Україно,

Що зробила для мене ти,

Як належить твоєму сину,

Я стою на колінах,

Як у Бога прошу: прости...

Що зробив я для тебе,

Аби ріс і плодив твій сад?

Я у снах відлітав у небо,

Та як завжди повертався назад.

Працював у саду і на полі,

Непотрібний бур'ян полов,

Біг я швидко й поволі,

Та ніколи байдужим не йшов.

Мені завжди пекло й боліло,

Коли бачив я сльози твої,

Лікував твоє зранене тіло,

Наче рани сердечні свої.

Я за волю твою боровся,

Мову батьківську оберігав,

Коли страшно було - не ховався,

Наче воїн на чатах стояв.

Воював я супроти зла,

Не боявся ні бурі, ні зливи,

Я хотів, щоб ти завжди була

І багата, і дуже щаслива.

Чи зумів побороти я зло?

Але плачуть і серце, і очі,

Піднімайся добро на крило,

Освіти світлом темряву ночі!

Не питаю тебе, Україно,

Чи багацтво дала, чи красу,

Як належить твоєму сину,

Тобі квіти і серце несу.

 

ІІ місце

Імашева Світлана

"Українські слова"

Кожне слово вкраїнське - творіння пречисте:

Грають в крапельках звуків потоки життя.

Неповторне, незаймане і урочисте,

Чарівне диво слово мені промовля.

Тепле слово "рушник" душу спогадом гріє:

Є на білому світі Павелки - село.

Гладдю вишила долю добра тітка Надія,

Не дожив до онуків мій дятько Павло.

І звучить ностальгія у слові "лелека".

Ген левада зелена у тихім селі;

Прилетіли із вирію, певно, здалека

І клекочуть-радіють у ріднім кублі.

Тихо пісня бринить - сподівання дівоче,

І бринить на пелюстках медова роса.

І світанок бринить - заколисує очі,

І на віях бринить найчистіша сльоза.

Все у рідному слові навіки злилося:

І поезія праці, і краса, і любов,

Найрідніше, найближче - усе, що збулося,

Вкоренилось у слові від першооснов.

 

ІІІ місце

Лахманюк Юлія

"Моя Україна"

На світі є одна країна,

Яка щемить на струнах серця,

Бо Батьківщина в нас єдина,

Що Україною зоветься.

В цім слові - і козацька слава,

Й душа безсмертного народу,

Що боронив свою державу,

Бо надто він любив свободу.

Люблю тебе, моя країно,

Твої ліси, річки і гори,

І твою мову солов'їну,

Квітучі запашні простори.

Люблю гучні Дніпрові хвилі,

Карпатські гори й полонини,

Всі ті місця, що серцю милі,

Й червоні кетяги калини.

Люблю стежки, якими я блукала

В свої дитячі радісні роки,

Люблю той дім, де мене мати колисала,

І де живуть мої батьки.

Люблю тебе, моя країно,

Мій рідний край, моя земля,

Я опущуся на коліна

І прокажу твоє ім'я.

Я прихилюсь до твого серця,

Візьму у руки грудочку землі,

І радісна сльоза озветься

У моїй стомленій душі.

Моя країно, рідна мати,

Тобі низенько поклонюсь,

Для тебе долі буду я благати

І до святих небес я помолюсь.

 

ІІІ місце

Соловйова Ірина 

"Моя Україна"

Білим лебедем у просторі летить

Неповторна, рідна і єдина,

Виринувши з мороку століть,

Ворогом нескорена країна

Підневолена століттями була,

Та свободу все-таки здобула

Свято миру, щастя і добра

Вільному народу повернула

Будь же вільною від болю і від зла,

Посміхайся веселковим літом,

Будь країною любові і тепла,

Огорни нас калиновим цвітом

Ти - у світ відчинене вікно,

Україно, всі ми - твої діти,

Для нащадків ми збережемо

Запорожців славних заповіти

Я усім завдячую тобі

І схиляюсь з вдячністю й любов'ю,

Моя доля в радості й журбі

Назавжди пов'язана з тобою.