№ з/п |
Тип об'єкту |
Стара назва топонімічного об’єкту |
Тип об'єкту |
Рекомендована нова назва топонімічного об’єкту |
Анотації до нових (повернутих) назв топонімічних об’єктів Житомира |
1 |
вулиця |
Баранова |
вулиця |
Ковальська |
Ковальська (Кузнечна) – соціально-виробничий топонім, історична назва цієї вулиці [22-25]*, давня професія житомирян, що проживали на цій вулиці.** |
2 |
вулиця |
Басова |
вулиця |
Кам′янська |
Нова назва – компасний топонім, пов’язана з р. Кам’янкою, що протікає поруч. |
3 |
провулок |
2-й Боженка |
провулок |
1-й Староруднянський |
Соціально-виробничий топонім – є ремінісценцією історичної назви місцевості [413], в якій житомиряни видобували залізну руду. |
4 |
провулок |
3-й Боженка |
провулок |
2-й Староруднянський |
Теж саме. Індексація пояснюється наближеністю провулків один до одного і топографічною залежністю між собою. |
5 |
вулиця |
Бородія |
вулиця |
Симона Петлюри |
Новий антропонім присвячений постаті визначного українського державного і військового діяча Симона Петлюри, який неодноразово бував в Житомирі в період Українських визвольних змагань 1917-20 рр., керував операціями з визволення міста від більшовиків.*** |
6 |
вулиця |
Бугайченко |
вулиця |
Шипшинова |
Флеронімічний топонім, пов'язаний з унікальною фабрикою лікарських рослин, що розташовується поруч |
7 |
вулиця |
Ватутіна |
проспект |
Незалежності |
Новий соціально-політичний топонім, що символізує одвічне прагнення українців до Незалежності своєї держави, чому відповідає найпрестижніший тип топоніму – «проспект» [630], який підтверджується відповідними параметрами (велика ширина магістралі, висотна забудова, тролейбусний рух, значення проспекту як загальноміської магістралі). |
8 |
провулок |
Ватутіна |
провулок |
Черняхівський |
Нова назва є компасним топонімом [480-483], пов’язана з найближчим до Житомира в цьому напрямку історичного містечка, райцентру Черняхова. |
9 |
провулок |
Войкова |
провулок |
Сотника Савінського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем житомирянина, учасника визвольних змагань за Незалежну Україну 1917-20-х рр. сотника Савинського. |
10 |
вулиця |
Гречка |
вулиця |
Генерала Всеволода Петріва |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського вояка, генерала, учасника визвольних змагань за Незалежну Україну 1917-20-х рр., і учасника створення в Житомирі Юнацької офіцерської школи УНР і автора спогадів про становлення УНР в Житомирі Всеволода Петріва.*** |
11 |
вулиця |
Дитячої Комуни |
вулиця |
Синельниківська |
Історичний антропонім, пов’язаний з іменем волинського губернатора, нащадка давнього українського козацького роду, (від якого пішла назва міста і району Дніпропетровської області), ініціатора забудови Михайлівської вулиці та спорудження міського театру в Житомирі – Миколи Синельникова.*** Цю назву вулиця заслужено носила з 1878 по 1929 рр., допоки не була по-блюзнірські перейменована на вулицю Дитячої Комуни [66,293,344,495,497], заснованої… за царату як казенний дитячий притулок… Тепер історичний антропонім повертається на своє місце. |
12 |
вулиця |
Ємельянова |
вулиця |
Клима Поліщука |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем українського письменника, нашого земляка (с. Краснопіль, Чуднівського р-ну) – Клима Поліщука, який був вбитий совєтами за «націоналізм». |
13 |
провулок |
1-й Колгоспний |
провулок |
Тайберів |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем засновника і власника найбільшого (кін. ХІХ ст.) промислового підприємства Житомира: шпилько-колодочної фабрики (тепер фабрика «Україна») - місцевого німця Рудольфа Тайбера. Провулок [96,97,278,527] розташовується поруч з названим підприємством. |
14 |
провулок |
2-й Колгоспний |
провулок |
Друкарський |
Новий соціально-виробничий топонім, пов’язаний з існуванням в цій місцевості єврейського хмелярського колгоспу «Друкар-Колективіст», створеного з числа працівників Житомирської окружної (обласної) друкарні [96,567]. |
15 |
провулок |
Кошового |
провулок |
Федора Терещенка |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського підприємця, мецената, винахідника, конструктора перших українських літаків (1910-ті рр.) – Федора Терещенка, який на світанку ери повітроплавання створив у своєму маєтку на Житомирщині авіамайстерні (м-ко Червоне) і випускав перші вітчизняні літаки. |
16 |
провулок |
Крилова |
провулок |
Криловський |
Історичний антропонім, пов’язаний з родиною житомирян Криловських, які володіли цією земельною ділянкою і стали першими забудовниками (засновниками) провулку [123,262]. З іменем російського байкаря Івана Крилова – ні Крилови, ні провулок ніяк не пов’язані. |
17 |
вулиця |
Леваневського |
вулиця |
Дмитрівська |
Історичний антропонім [66,67 та 580], присвоєний вулиці у 70-х рр. ХІХ ст. «Дмитрівська» зафіксований в біографічних документах її уродженця академіка Сергія Корольова. Історичний антропонім був частково повернутий одному кварталу вулиці у 1989 р. Решта вулиці продовжувала бути (з 1937 р.) вулицею імені совєцького льотчика Лєваневського, з яким ні вона, ні Житомир ніяк не пов’язані. |
18 |
провулок |
1-й Леваневського |
провулок |
Професора Грищука |
Новий антропонім пов’язаний з іменем видатного вченого-астрофізика зі світовим ім’ям професора Леоніда Грищука***, який народився поруч з цим провулком (на Дмитрівській вул.). Змінений вигляд обійстя Грищуків і його розташування в глибині кварталу не дають змоги увічнити пам’ять вченого-земляка на фасаді їхнього будинку. Провулок, названий іменем знаного в світі дослідника космосу-житомирянина, відкриває низку тематичних топонімів в районі Музею історії космонавтики ім. Сергія Корольова (див. дві наступні позиції). |
19 |
провулок |
2-й Леваневського |
провулок |
Ігоря Сікорського |
Новий антропонім пов’язаний з іменем видатного українця, винахідника першого в світі гелікоптера Ігоря Сікорського, який разом з талановитим інженером Федором Терещенком конструював на Житомирщині (м-ко Червоне, 1910-14 рр.) перші українські літаки. |
20 |
провулок |
3-й Леваневського |
провулок |
Петра Нестерова |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатного українського льотчика, піонера вітчизняного повітроплавання Петра Нестерова,*** який здійснював у Житомирі показові польоти, мав тут добрих знайомих. |
21 |
вулиця |
Олександра Байка |
вулиця |
Нобелівська |
Історичний антропонім, пов’язаний з іменем власника міжнародної компанії швейцарського вченого і підприємця Альфреда Нобеля згодом заснував Нобелівську премію), у володінні якої були нафтові склади в цьому районі, через що провулок (тепер вулиця) носив до 1957 р. назву Нобелівський[174 |
21а |
вулиця |
Леселідзе |
вулиця |
Пилипа Орлика |
Новий антропонім присвячений постаті визначного українського державного діяча, автора першої Української Конституції – першої в Європі – Пилипа Орлика. |
22 |
провулок |
Люби Шевцової |
вулиця |
Героїв Базару |
Історичний топонім, пов’язаний з трагічними подіями Другого Зимового походу Армії УНР на теренах Житомирської області, коли в м-ку Базар Народицького р-ну, загинули смертю героїв понад 320 українських і вояків, які не погодились перейти на бік більшовиків і були розстріляні червоноармійцями.*** |
23 |
вулиця |
Максютова |
вулиця |
Вільський Шлях |
Історичний компасний топонім, пов’язаний з напрямком одного з давніх торгових шляхів, що вів із Житомира на с. Вільськ (нині Черняхівського р-ну), а далі на м. Звягель. В межах колишнього передмістя називався Старо-поштовою дорогою, в межах міста – Вільсько-Шосейна, Велика Вільська вулиця (нині – Перемоги). [30,48,88,90 та 578] Цим повертається давня історична назва торгового шляху з Житомира на захід. |
24 |
провулок |
1-й Максютова |
провулок |
1-й Соколовський |
Тут і далі (до поз. 31, окрім поз. 25) застосовується принцип доцільного, топографічно обґрунтованого індексування дрібних компасних топонімів [565-568] з одночасним упорядкуванням зростаючого ряду індексів і простоти їх сприйняття. Сім «Соколовських провулків» дістали назву за місцевістю (Соколова Гора) [492-494], на якій вони розташовуються один за одним вздовж 4-кілометрової вулиці Вільський Шлях. Відповідно з топографічним алгоритмом розташування зростає і нумерація (індекси) провулків, що спрощує визначення їх місцезнаходження на дуже видовженій вулиці. Винятком є 2-й Максютова пров., що залишається на карті міста (див нижче), але без індексу. |
25 |
провулок |
2-й Максютова |
провулок |
Максютова |
Історичний Антропонім «Масютова, провулок», залишається на карті міста як такий, що пов’язаний з іменем учасника боїв за Житомир у період Другої світової війни майора Василя Максютова [139 та 587], який загинув під час визволення міста. Оскільки провулок з такою назвою буде один – індекс прибирається. |
26 |
провулок |
3-й Максютова |
провулок |
2-й Соколовський |
Тут і далі (до поз. 31) застосовується принцип доцільного, топографічно обґрунтованого індексування дрібних компасних топонімів з одночасним упорядкуванням зростаючого ряду індексів [492-494] і простоти їх сприйняття. Сім «Соколовських провулків» дістали назву за місцевістю (Соколова Гора), на якій вони розташовуються один за одним вздовж 4-кілометрової вулиці Вільський Шлях. Відповідно з топографічним алгоритмом розташування зростає і нумерація (індекси) провулків, що спрощує визначення їх місцезнаходження на дуже видовженій вулиці. Винятком є 2-й Максютова пров., що залишається на карті міста (див нижче). |
27 |
провулок |
4-й Максютова |
провулок |
3-й Соколовський |
-//- |
28 |
провулок |
6-й Максютова |
провулок |
4-й Соколовський |
-//- |
29 |
провулок |
7-йМаксютова |
провулок |
5-й Соколовський |
-//- |
30 |
провулок |
8-йМаксютова |
провулок |
6-й Соколовський |
-//- |
31 |
провулок |
9-йМаксютова |
провулок |
7-й Соколовський |
-//- |
32 |
вулиця |
Маликова |
вулиця |
Сурина Гора |
Історичний орономічний антропонім, який фіксує давню назву цієї горбистої місцевості, пов’язану з старою житомирською родиною Суриних, залишки маєтку якої збереглись в цьому районі (наприкінці Червоного провулка) [413,82,365,524]. |
33 |
проїзд |
Мануїльського |
проїзд |
Володимира Плотницького |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем одного із учасників антинацистського руху Житомирщини (як у совєцьких партизанах, так і боївках УПА), автора цінних спогадів, відомого педагога – Володимира Плотницького, який жив в цьому проїзді.*** |
34 |
провулок |
1-й Мануїльського |
провулок |
Панаса Саксаганського |
Новий антропонім в системі «театральних антропонімів» вздовж вулиці Міщанської. Пов’язаний з іменем корифея української сцени Панаса Саксаганського, який неодноразово гастролював у театрах Житомира. |
35 |
провулок |
2-й Мануїльського |
провулок |
Івана Карпенка-Карого |
Новий антропонім в системі «театральних антропонімів» вздовж вулиці Міщанської. Пов’язаний з іменем корифея української сцени Івана Карпенка-Карого, який неодноразово гастролював у театрах Житомира. |
36 |
провулок |
3-й Мануїльського |
провулок |
Івана Садовського |
Новий антропонім в системі «театральних антропонімів» вздовж вулиці Міщанської. Пов’язаний з іменем корифея української сцени Івана Садовського, який неодноразово гастролював у театрах Житомира. |
37 |
провулок |
4-й Мануїльського |
провулок |
Михайла Старицького |
Новий антропонім в системі «театральних антропонімів» вздовж вулиці Міщанської. Пов’язаний з іменем корифея української сцени Михайла Старицького, який неодноразово гастролював у театрах Житомира. |
38 |
вулиця |
Маяковського |
вулиця |
Володимирська |
Старий антропонім (відомий з ХІХ ст.), що з позицій сьогодення дістає новий, важливий для Житомира смисл [147 та 588]. Назва співзвучна з іменем руського князя Володимира – хрестителя Київської Русі, онука древлянського (з Житомирщини) кн. Мала. До Володимирської вулиця мала ім’я Руська (XVIII ст.) [148,144,471,472,473]. |
39 |
провулок |
Мічурінський |
провулок |
Селекційний |
Новий соціально-виробничий топонім – Селекційний пов’язаний з близькістю провулка до важливої науково-дослідної біологічної установи – Ботанічного саду Національного агроекологічного університету. |
40 |
провулок |
2-й Московський |
провулок |
Норильських повстанців |
Історичний топонім, пов’язаний з повстанням в’язнів ГУЛАГу в Норильську (1953 р.), яке було піднято в основному завдяки тисячам українських і литовських політичних в’язнів, що були репресовані за «націоналізм». Нехай українцям Житомира нагадує про імперську Росію не Московський провулок, а провулок на честь героїв повстання проти сталінської Росії. |
41 |
вулиця |
Огурцова |
вулиця |
Довжицька |
Новий компасний топонім, пояснюється тим, що вулиця знаходиться неподалік річки Довжик, а також веде вбік нового житлового масиву Довжик, в якому оселилися тисячі жителів Житомира [344 та 580]. |
42 |
вулиця |
Островського |
вулиця |
Івана Мазепи |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатного українського державного і політичного діяча, який перебував і жив на Житомирщині (зокрема, в м. Бердичів) Івана Мазепи. |
43 |
провулок |
1-й Островського |
провулок |
Петра Болбочана |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського військового і національного діяча, який брав участь у визволенні Житомира від більшовиків, жив і служив тут, полковника Петра Болбочана.*** |
44 |
провулок |
2-й Островського |
вулиця |
Родини Гамченків |
Новий антропонім з підвищенням рангу (типу) з провулка на вулицю (відповідно до фактичних параметрів і містобудівної ролі), який пов’язаний з визначними постатями – членами великої житомирської родини Гамченків:*** Сергієм, відомим українським археологом, першовідкривачем Житомирського могильника на Мальованці (помер під час голоду у 1932 р. як і його син від голоду Роман – у 1933 р.); Іваном, військовиком, генералом, офіцером Армії УНР, кавалер багатьох високих нагород та Євгеном – теж військовиком Армії УНР, начальником штабу Сердюцької дивізії і генеральним хорунжим Генерального Штабу Армії УНР, розстріляним совєтами по справі «Весна»; і, нарешті, Дмитром, теж кадровим офіцером Армії УНР. Волинь являла собою регіон, в якому розміщувалися або формувалися національні військові формування та здійснювався їхній вишкіл. Троє з братів Гамченків вступили до армії Української держави (Дмитро, Іван, Євген) і чесно служили їй. |
45 |
вулиця |
Перехідна |
вулиця |
Якова Артемчука |
Новий антропонім, що замінив невдалий оронім ім’ям визначного українського винахідника, конструктора власних літальних апаратів, відомого далеко за межами Житомира – Якова Артемчука. |
46 |
вулиця |
Перша Партизанська |
вулиця |
«Поліська Січ» |
Новий історичний топонім, що замінює дублюючі назви «Перша партизанська…» та «Друга партизанська…» на історично обґрунтований топонім, пов’язаний з героїчною діяльністю українського націоналістичного військового формування «Поліська Січ» на теренах Волині-Житомирщини та Білорусі.*** |
47 |
провулок |
1-й Першотравневий |
провулок |
Миколи Леонтовича |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатного українського музичного діяча Миколи Леонтовича. Перша назва в сузір’ї музично-мистецьких топонімів, що складатимуть своєрідний топонімічний вінок вулиці імені Святослава Ріхтера (див. наступні позиції до №51). |
48 |
провулок |
2-й Першотравневий |
провулок |
Марії Заньковецької |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатної української музичної діячки Марії Заньковецької. |
49 |
провулок |
3-й Першотравневий |
провулок |
Соломії Крушельницької |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатної української музичної діячки Соломії Крушельницької |
50 |
провулок |
4-й Першотравневий |
провулок |
Михайла Вербицького |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем автора музики для майбутнього Гімну України – Михайла Вербицького, вперше виконаного в опері житомирянина Кароля Гейнча [84,85,174,175,340, 290, та 579]. «Повернення запорожців з Трапезунду» (1856 р.).***** |
51 |
провулок |
5-й Першотравневий |
провулок |
Павла Чубинського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського митця, автора слів до Гімну України Павла Чубинського, який перебував у Житомирі під час географічної експедиції по Волинській губернії (1867 р.). |
52 |
вулиця |
Петровського |
вулиця |
Василя Кравченка |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського вченого-етнографа та краєзнавця професора Василя Кравченка, який жив і творив в Житомирі.*** |
53 |
вулиця |
Генерала Потапова |
вулиця |
Отаманів Соколовських |
Новий антропонім, пов’язаний з іменами наших славних земляків-борців за Незалежну Україну – отаманів Соколовських: братів Олекси, Дмитра, Василя та їх сестри Олександри. Члени їх родини із села Горбулів (Черняховського р-ну). |
54 |
провулок |
1-й Пролетарський |
провулок |
Максима Залізняка |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українця, борця за волю простого народу – Максима Залізняка, загони якого діли також і на Житомирщині. |
55 |
провулок |
2-й Пролетарський |
провулок |
Закам′янський |
Новий компасний топонім, пов’язаний з історичною назвою місцевості, в якій він розташовується – Закам’янкою [358 та 582]. |
56 |
провулок |
3-й Пролетарський |
провулок |
Садибний |
Новий абстрактний топонім, що цілком відповідає садибному характеру забудови провулка |
57 |
вулиця |
Маршала Рибалка |
вулиця |
Тараса Бульби-Боровця |
Новий антропонім, пов’язаний з визначною постаттю організатора і керівника антинацистського руху на Житомирщині – Тараса Бульби-Боровця, який в умовах окупації створив українську військову організацію В Олевську було запроваджено українське управління, зорганізовано міліцію, сформовано Українську повстанську армію «Поліська Січ». З середини серпня до середини листопада 1941 року Олевськ був столицею вільної української «республіки» з новими назвами вулиць, яка увійшла в історію під назвою Олевська Республіка. Тарас Бульба-Боровець неодноразово бував у Житомирі, спілкувався з діючим тут націоналістичним підпіллям.*** |
58 |
вулиця |
Січових Стрільців |
вулиця |
Прибережна |
Проектна назва замінюється на оронімічний топонім – Прибережна вулиця, оскільки вона пролягатиме вздовж берега р. Кам’янки (з будівництвом моста через р. Кам’янку Лісову) від магістральної вул. Соснової до кол. вул. Маршала Жукова (Героїв-Десантників), стаючи магістральною вулицею районного значення. |
59 |
провулок |
1-й Фурманова |
провулок |
Рівненський |
Історичний компасний топонім із серії присвячених повітовим центрам Волинської губернії – в її адміністративному центрі Житомирі (Дубенська, Старкостянтинівська тощо) [179,298 та 25,177,178,560]. Назву Рівненська мала нинішня вул. Героїв Пожежників [151 та 188], від якої розпочинається провулок, який тепер перебрав на себе цю історичну назву. Таку ж дію вчинено по відношенню двох інших похідних від цієї вулиці провулків (див. дві наступні позиції). |
60 |
провулок |
2-й Фурманова |
провулок |
Острозький |
Історичний компасний топонім із серії присвячених повітовим центрам Волинської губернії, відроджений і присвячений історичному місту України та Волині – Острогу [443 та 590]. |
61 |
провулок |
3-й Фурманова |
провулок |
Корецький |
Історичний компасний топонім із серії присвячених повітовим центрам Волинської губернії, відроджений і присвячений історичному місту України та Волині – Корцю, сусідньому на північно-західному кордоні Житомирської області райцентру Рівненщини. |
62 |
проїзд |
Цюрупи |
проїзд |
Шпаковський |
Історичний антропонім, повернутий проїзду разом назвою кол. провулку (тепер Шпаковська вулиця) [290,424 та 588] – за прізвищем першого власника кол. хутора і його забудовника. Предок Шпаковських був одним із керівників чумацької валки, шлях якої проходив через їх хутір. |
63 |
провулок |
Чапаєва |
провулок |
Художника Канцерова |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського художника Олександра Канцерова, який більшу частину свого життя жив і творив в Житомирі, залишивши на своїх полотнах образ нашого міста, багато років поспіль очолював місцеву спілку малярів, підготував цілу плеяду здібних учнів. |
64 |
вулиця |
Червоноармійська |
вулиця |
Січових Стрільців |
Новий історичний топонім, пов’язаний з діяльністю підрозділів українських вояків – січових стрільців – у боротьбі за незалежність нашої держави. Подібні підрозділи діяли і в Житомирі в роки Національно-визвольних змагань українського народу за незалежність нашої держави.*** Тематика провулків, дотичних до вулиці Січових Стрільців, співзвучна з новою назвою, вона її продовжує і розвиває (див. наступні поз. 65-69). |
65 |
провулок |
1-й Червоноармійський |
провулок |
Костянтина Прісовського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного військовика, генерала Армії УНР Костянтина Прісовського, командира окремої Запорізької бригади, яка визволила Житомир від більшовиків ( лютий, 1918 р.). |
66 |
провулок |
2-й Червоноармійський |
провулок |
Миколи Величківського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем уродженця Житомира, визначного діяча українського національно-визвольного руху, першого очільника Української Національної Ради (1941-42,44), економіста, професора Миколи Величківського.*** |
67 |
провулок |
3-й Червоноармійський |
провулок |
Тараса Сенюка |
Український військовий. Підполковник. Командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України. Герой України (2014, посмертно). 3-го червня 2014 року загинув під в результаті нападу бойовиків на колону сил АТО, яка рухалася з м. Ізюма в район м. Слов'янська. |
68 |
провулок |
4-й Червоноармійський |
провулок |
Миколи Капустянського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського військового і політичного діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, одного із керівників ОУН, Миколи Капустянського, який жив і служив в Житомирі (начальник штабу 1-ї Української дивізії, 1918 р.), був одружений на житомирянці. |
69 |
провулок |
5-й Червоноармійський |
провулок |
Сергія Кулжинського |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського військового діяча, генерал-хорунжего, нашого земляка, командира 1-ї окремої Волинської кінної бригади, викладача Юнацької школи Армії УНР (Житомир, 1919 р.)*** Сергія Кулжинського. |
70 |
вулиця |
Черняховського |
вулиця |
Чуднівська |
Історичний компасний топонім, пов’язаний з історичним містом Чудновом, найвищим портовим пунктом на давньому історичному водному шляху Тетеревом через Житомир – Коростишів – Радомишль до Дніпра, відомому ще з часів греків (І ст. н.е., «Teretenia») [400, та 608]. |
71 |
вулиця |
Чкалова |
вулиця |
Олени Теліги |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем мужньої української жінки, учасниці антинацистського підпілля в Києві, замученої окупантами Олени Теліги, яка перебувала в Житомирі у підпільній квартирі похідної групи ОУН-М під керівництвом її соратника і друга, житомирянина Олега Ольжича. Тематика провулків, дотичних до вулиці Олени Теліги, співзвучна з новою назвою, вона її продовжує і розвиває (див. наступні поз. 72-75).*** |
72 |
провулок |
1-й Чкалова |
провулок |
Уласа Самчука |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем безстрашного борця за волю України, письменника і воїна УПА, славного сина Волині, члена Уряду УНР в екзилі Уласа Самчука, який неодноразово бував у Житомирі, залишивши спогади про наше місто. |
73 |
провулок |
2-й Чкалова |
провулок |
Василя Стуса |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем видатного українського дисидента, борця за Незалежну Україну, поета, в’язня сумління в совєцьких таборах Василя Стуса, перепохованого в наш час в Україні за участі житомирського дисидента Василя Овсієнка.*** |
74 |
провулок |
3-й Чкалова |
провулок |
Андрія Шептицького |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного українського релігійного діяча УКГКЦ, «українського мойсея» ХХ ст. графа Андрія Шептицького, який по материнській лінії має житомирські коріння.***** |
75 |
провулок |
4-й Чкалова |
провулок |
Василя Кука |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем легендарного українського діяча національно-визвольного руху, генерала УПА Василя Кука, який на початку окупації був запроторений нацистами до в’язниці в Житомирі. |
76 |
вулиця |
Шелушкова |
вулиця |
Князів Острозьких |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного князівського роду Острозьких, життя і діяльність якого була тісно пов’язана з Житомирщиною і безпосередньо Житомиром. |
77 |
провулок |
2-й Щорса |
провулок |
Ветеринарний |
Новий соціально-виробничий топонім пов’язаний з розташованим поруч комплексом будівель ветеринарної лікарні. |
78 |
провулок |
3-й Щорса |
провулок |
Капітульний |
Історичний соціально-виробничий топонім, пов’язаний з тим, що землі, на яких виник провулок, належали капітулу (господарському управлінню) Житомирської дієцезії римо-католицької церкви, тобто, землі були капітульні, звідси й назва [314,315,420]. |
79 |
провулок |
4-й Щорса |
провулок |
Аршенєвських |
Історичний антропонім, пов’язаний з прізвищем землевласників, поміщиків, власників кар’єру і великої садиби з віллою в приміському с. Крошня – братів Андрія і Миколи Аршенєвських [278,429,497], які залишили по собі добрий слід в Житомирі: Соколовський кар’єр, прекрасний особняк на вул. Грушевського (юнацька бібліотека, пам’ятка архітектури), розкішна садиба з віллою (тепер садиба агроекологічного коледжу); десятки замощених в місті вулиць. |
80 |
провулок |
5-й Щорса |
вулиця |
Празька |
Новий компасний топонім із зміною статусу (типу) топоніма на порядок вище, що відповідає параметрам вулиці, а тематично пов’язаний з чехами і їхньою столицею Прагою, оскільки вулиця Празька розташовується в центрі колишнього села Крошня Чеська. Вулиця веде до комплексу висотних будинків, що споруджуються в її створі. |
81 |
провулок |
6-й Щорса |
провулок |
Священика Жилюка |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем славнозвісного в Житомирі православного священика, доктора теології, ревносного патріота України, настоятеля Крошнянської Покровської церкви Івана Жилюка. |
82 |
вулиця |
Якубовського |
вулиця |
Євгена Коновальця |
Новий антропонім, пов’язаний з іменем визначного борця за Незалежну Україну, одного з лідерів ОУН, героїчної особистості Євгена Коновальця, який у період українських Визвольних змагань (1917-20 рр.) брав участь у боях проти більшовиків в Житомирі.*** |
83 |
вулиця |
8 Березня |
вулиця |
Августа Ілінського |
Новий антропонім, пов’язаний з родиною відомих українсько-польських волинських магнатів Іллінських, які мали маєтності на Житомирщині і безпосередньо в Житомирі [219,324,325,401]. Зокрема, розкішний палац з унікальною бібліотекою і картинною галереєю в Романові, єдиний в імперії Інститут для навчання глухонімих, домашній театр, хор і оркестр, балетну трупу. Частина художніх полотен із зібрання Іллінських являють собою безцінну частину скарбів Житомирської картинної галереї. |
84 |
провулок |
8 Березня |
провулок |
Успенський |
Історичний соціально-історичний топонім, пов’язаний з будівлею старої кладовищенської церкви, осв’яченої на честь Покрови Пресвятої Богородиці, що розташовується неподалік, звідки й назва, надана йому ще в ХІХ ст. В церкві у 1919 р. відспівували масові жертви серед мирного населення, замучені чекістами в підвалі ЧК, і перепоховані після відновлення української влади на кладовищі поблизу церкви.*** |
Щодо перейменування топонімічних об'єктів Житомира
8 лютого 2016 року 12:19
Зміни до переліку топонімічних об'єктів, що пропонуються до перейменування (2 етап) з анотаціями заступника голови міської комісії з топоніміки Георгія Мокрицького до нових (повернутих) назв.