У виставковій залі Житомирської спілки художників відбулося відкриття унікальної персональної виставки лауреата національної премії ім. Т.Г. Шевченка художника Миколи Максименка. Унікальність вернісажу в тому, що 35 робіт, на яких автор зобразив "свою квітучу Україну", написані в рік його 90-річного ювілею. Серед них - «Виноградна лоза», «Реп'яхи цвітуть», «Квітує кульбаба», «Іриси в саду», «Серпень у Житомирі», «Поліські гриби», «Бузок цвіте», «Зажурений сонях», «Сонячні зайчики», «Надвечір’я», "Дика троянда", " Калинове диво" та інші.
"Сьогодні митець звітує перед своїми земляками та перед Україною про те, що звання народного художника, лауреата найвищої національної державної мистецької премії Шевченка він носить достойно і на цій землі живе не дарма", - говорить дружина і муза художника Валентина Забродська.
Його квітуча Україна - це рідне Полісся. Це "дика троянда"(так називає митець поліські реп'яхи), квітуча кульбаба, зажурений сонях, цибуля, яка цвіте.Так позитивно митець сприймає життя в рік свого 90-річчя і говорить, що лише тепер збагнув усю науку малювання. Подібного Україна не бачила.
"Маестром натюрморту", "творцем з душею дитини","сонячним майстром", "співцем рідного Полісся" називали художника гості вернісажу та зазначали, що унікальні натюрморти на фоні поліського пейзажу є новим словом у мистецтві, підкреслюючи геніальність творчості митця. Та сам майстер називає себе просто - "вічним учнем Божим".
" Людина старіє, а душа - ні. В мене душа дитини, - говорить художник, - пишу не рукою, а душею. Я об'їздив весь світ, але краще, ніж на Поліссі, ніде не бачив. Полісся - це щось зачароване, що не можна передати словом. Можна лише відчути. Хочу написати найцікавішу картину - вона розмовлятиме душею. Не фарби малюють. Все, що виходить з-під мого пензля, йде від Бога. Я вічний його учень».
На вернісажі зібралися друзі та шанувальники творчості майстра: столична делегація Національної спілки художників України на чолі з головою Володимиром Чепеликом, члени обласної організації Національної спілки художників України на чолі з Василем Кондратюком, директор Житомирського краєзнавчого музею Лариса Грузська, голова Житомирської обласної ради жінок Тамара Олійник, землячка художника Галина Білецька, заслужена артистка України Валентина Бартош та громадськість міста.
Володимир Чепелик так говорить про художника: "Микола Антонович - особливий. В його роботах гарна аура, прекрасний колорит, багато серця, добра і душі. Його творчий почерк не схожий на інші. Це чарує і привертає", а також відзначив колоритну дзвінкість, барвистість кольорів, глибинну народність та любов до рідної землі.
"Зустріч з творчістю Миколи Максименка - завжди радість. Дивовижне явище в українському мистецтві, коли людина сама себе зробила. Формальної вищої освіти він не мав, але самоосвіта його була потужною. Він виробив свою стилістику і не втратив своєї індивідуальності. Унікальне явище в українському мистецтві, коли художник пройшов самоосвіту і до таких часів зберіг свою працездатність, видав на гора неймовірно талановитих творів", - говорить член Національної спілки художників України Василь Перевальський.
Привітати митця прийшло керівництво міста. " Ми бачимо красу квітів у букетах, коли купуємо їх, - звернулася до присутніх голова Богунської районної ради Людмила Янушевич, - та ніхто не звертав уваги, як цвіте реп'ях чи цибуля. Майстер побачив у цьому красу. Я шанувальниця його творчості, тому сьогодні я тут. Бажаю кожному, хто доторкнувся до високого мистецтва, винести часточку доброти і людяності".
Заступник міського голови Олександр Бочковський нагородив ювіляра відзнакою «За заслуги перед містом» II ступеня та з вдячністю звернувся до художника: " Для того, щоб так творити, потрібно мати музу. Ви, шановний маестро, маєте її - Україну, Полісся та свою дружину. Житомир цінує Вас за те, що своєю творчістю ви славите наше місто не тільки в Україні, а й за її межами. Поряд з Вашим ім'ям звучить місто Житомир. Я щиро дякую вам. Бажаю здоров'я, творчої наснаги та довголіття".
Роботи художника знаходяться в 40 музеях України та за її межами, є в приватних колекціях у Франції, Японії, Австрії, Канаді, США, Італії. Та найбільша колекція робіт зберігається у Житомирському краєзнавчому музеї. Для рідного Житомира подаровано понад 20 робіт. Директор музею Лариса Грузська подякувала митцю за багаторічну творчу співпрацю з музеєм, відзначила велику працелюбність та високу обдарованість їх автора.
Гості вернісажу побажали Миколі Максименку міцного здоров'я, потужної енергії ще довго творити та нести у світ красу.
