Проблема перебування на території міста значної кількості безпритульних бродячих тварин, зокрема, собак, не нова і актуальна для усіх міст України. Місцеві влади, громадські організації захисту тварин не один рік шукають шляхів вирішення питання, ідуть на компроміси, відкривають рахунки по збору коштів для утримання безпритульних тварин, створюють притулки, стерилізують тварин тощо. Та чи вирішується цим питання і хто має нести відповідальність за гуманне ставлення до тварин?!
У міськвиконкомі відбулася чергова нарада з питань поводження з безпритульними бродячими тваринами. Представники громадських організацій, міська влада, ветеринарні служби міста, науковці напрацьовували план співпраці щодо вирішення цієї нагальної проблеми.
Захисники тварин одноголосно заявляють — вбивати тварин не можна і всіляко лобіюють прийняття програми гуманного поводження з братами нашими меншими. Населення – здебільшого обурене й вимагає від влади роз’яснень і «кардинально вирішити питання». Виникає так званий “соціальний конфлікт”.
Собака людині друг чи ворог?
За 2010 рік у медичні заклади міста звернулося за допомогою з укусами тварин 970 житомирян. За аналогічний період 2009 року було покусано тваринами 838 громадян. Поряд з цим, не слід забувати про інші небезпеки, які несуть безпритульні тварини для людей — це сказ, лишаї, гельмінти.
Гуманне ставлення до тварин
Від любителів безпритульних тварин часто чути нарікання на владу щодо небажання вирішувати дане питання гуманним шляхом.
Для створення притулків, відлову собак та на їх стерилізацію необхідні значні кошти. На жаль, сьогодні такі витрати у міському бюджеті не передбачені. Вирішення проблеми можливе після прийняття державних програм регулювання чисельності безпритульних тварин і визначення шляхів їх фінансування. Тоді, на їх основі, будуть розроблені місцеві програми, що визначають механізм поводження з домашніми тваринами та методи регулювання кількості безпритульних тварин.
Присутня на “круглому столі” Валентина Фасоля, ветеринарний лікар приватної клініки, зазначила, що попри своє прекрасне ставлення до тварин, закликає громаду подивитись на проблему з іншого кута і вирішувати питання щодо зменшення популяції тварин.
“Сьогодні на лікування людини у лікарні виділяється 6 грн. на добу, не вирішено питання коштів для лікування хворих дітей, а суспільство говорить про “мораль”. Досвід розвинутих країн вчить нас: держава має вимагати виконання законів лише там, де вони повністю профінасовані. І там діє принцип “все для людини”. Коли для людей зроблено усе, тоді і вона може віддати частину коштів від себе, зокрема і на утримання бродячих тварин”, - зауважила В.Фасоля.
І як агрумент, озвучила досвід американців. У Нью-Йорку створений притулки для тварин. Держава утримує тварину рівно дві доби. У цей час активно включається у процес громада — громадські організації, засоби масової інформації поширюють інформацію: знайдено собаку чи кота. Якщо за дві доби хазяїна не знайшлося, тварину утилізують...таке слово звучить.
“Яким чином ми гуманні: коли ми каструємо і на третю добу випускаємо тварину, чи ми припиняємо ці муки. І таким чином суспільство для людей, а потім для тварин”, - сказала Валентина Фасоля.
Ще одне питання — питання моральності хазяїв тварин: часто через безвідповідальність людини домашня тварина стає «безхатченком».
Вирішення питання
Дієва громада
Представники міської громадської організації захисту тварин прийшли на засідання, щоб з'ясувати, що робить міська влада для вирішення даного питання, а також почути звіт про виконану роботу. У свою чергу - декларуючи лише підтримку влади у будь-яких її починаннях - не мають власного бачення вирішення питання. Тут бажання громадської організації щось змінити — замало. Треба самому діяти!
На противагу — інша громадська організація “Житомирський обласний центр кінологів-любителів “Вібріс” представила власний проект створення притулку та план конкретних дій. Представники ГО через благодійників знайшли територію для створення притулку, є домовини щодо поставок кормової бази для тварин, шукають волонтерів для догляду за тваринами тощо. Від міської влади просять лише підтримки у вирішенні комунальних питань: опалення приміщень, плата за електроенергію. Завдання проекту — знаходити хазяїв для тварин, а не утримувати їх довічно.
Стерилізація та кастрація
За 2010 рік відловлено та проведено стерилізацію і кастрацію у ветеринарній клініці “Багіра” 903-х безпритульних тварин. Одночасно усім тваринам проведені щеплення проти сказу.
Виконкомом міської ради направлені листи в усі ветеринарні заклади міста з проханням укласти на 2011 рік угоди на виконання робіт по біостерилізації безпритульних тварин на базі їх ветеринарних закладів.
Декан ветеринарного факультету Національного агроекологічного університету Григорій Калиновський зауважив, що треба працювати у напрямку зменшення популяції тварин. І починати з тварин “умовно приблудних” (не зареєстровані, утримуються не в належних умовах - на АТП, інших підприємствах). Зі свого боку факультет пропонує владі допомогу — якщо треба знепліднити тварин, даний процес можна “поставити на конвеєр”, залучаючи спеціалістів, студентів. Проте, на думку фахівця, це не вирішить головну проблему — безпеку людей.
Також треба заручитися підтримкою житомирян для надання допомоги у відлові бродячих тварин, яких підкормлюють самі ж мешканці багатоквартирних будинків.
Створення притулку
У травні 2010 року при КАТП-0628 відкрито спеціальний розрахунковий рахунок для надходження коштів на створення притулку для бродячих тварин та на їх утримання.
За весь час на зазначений рахунок надійшло коштів лише у сумі 1070 грн. (від двох осіб).
Житомирська міська рада передбачає певне фінансування на будівництво притулку для безпритульних бродячих тварин, а також готова підтримати громадські організації, які вже мають певні напрацювання щодо вирішення питання бродячих тварин.
Вихід бачиться один — об'єднання зусиль громади міста, громадських організацій, об'єднань, міської влади, кожного громадянина окремо задля вирішення даного питання.
У міськвиконкомі відбулася чергова нарада з питань поводження з безпритульними бродячими тваринами. Представники громадських організацій, міська влада, ветеринарні служби міста, науковці напрацьовували план співпраці щодо вирішення цієї нагальної проблеми.
Захисники тварин одноголосно заявляють — вбивати тварин не можна і всіляко лобіюють прийняття програми гуманного поводження з братами нашими меншими. Населення – здебільшого обурене й вимагає від влади роз’яснень і «кардинально вирішити питання». Виникає так званий “соціальний конфлікт”.
Собака людині друг чи ворог?
За 2010 рік у медичні заклади міста звернулося за допомогою з укусами тварин 970 житомирян. За аналогічний період 2009 року було покусано тваринами 838 громадян. Поряд з цим, не слід забувати про інші небезпеки, які несуть безпритульні тварини для людей — це сказ, лишаї, гельмінти.
Гуманне ставлення до тварин
Від любителів безпритульних тварин часто чути нарікання на владу щодо небажання вирішувати дане питання гуманним шляхом.
Для створення притулків, відлову собак та на їх стерилізацію необхідні значні кошти. На жаль, сьогодні такі витрати у міському бюджеті не передбачені. Вирішення проблеми можливе після прийняття державних програм регулювання чисельності безпритульних тварин і визначення шляхів їх фінансування. Тоді, на їх основі, будуть розроблені місцеві програми, що визначають механізм поводження з домашніми тваринами та методи регулювання кількості безпритульних тварин.
Присутня на “круглому столі” Валентина Фасоля, ветеринарний лікар приватної клініки, зазначила, що попри своє прекрасне ставлення до тварин, закликає громаду подивитись на проблему з іншого кута і вирішувати питання щодо зменшення популяції тварин.
“Сьогодні на лікування людини у лікарні виділяється 6 грн. на добу, не вирішено питання коштів для лікування хворих дітей, а суспільство говорить про “мораль”. Досвід розвинутих країн вчить нас: держава має вимагати виконання законів лише там, де вони повністю профінасовані. І там діє принцип “все для людини”. Коли для людей зроблено усе, тоді і вона може віддати частину коштів від себе, зокрема і на утримання бродячих тварин”, - зауважила В.Фасоля.
І як агрумент, озвучила досвід американців. У Нью-Йорку створений притулки для тварин. Держава утримує тварину рівно дві доби. У цей час активно включається у процес громада — громадські організації, засоби масової інформації поширюють інформацію: знайдено собаку чи кота. Якщо за дві доби хазяїна не знайшлося, тварину утилізують...таке слово звучить.
“Яким чином ми гуманні: коли ми каструємо і на третю добу випускаємо тварину, чи ми припиняємо ці муки. І таким чином суспільство для людей, а потім для тварин”, - сказала Валентина Фасоля.
Ще одне питання — питання моральності хазяїв тварин: часто через безвідповідальність людини домашня тварина стає «безхатченком».
Вирішення питання
Дієва громада
Представники міської громадської організації захисту тварин прийшли на засідання, щоб з'ясувати, що робить міська влада для вирішення даного питання, а також почути звіт про виконану роботу. У свою чергу - декларуючи лише підтримку влади у будь-яких її починаннях - не мають власного бачення вирішення питання. Тут бажання громадської організації щось змінити — замало. Треба самому діяти!
На противагу — інша громадська організація “Житомирський обласний центр кінологів-любителів “Вібріс” представила власний проект створення притулку та план конкретних дій. Представники ГО через благодійників знайшли територію для створення притулку, є домовини щодо поставок кормової бази для тварин, шукають волонтерів для догляду за тваринами тощо. Від міської влади просять лише підтримки у вирішенні комунальних питань: опалення приміщень, плата за електроенергію. Завдання проекту — знаходити хазяїв для тварин, а не утримувати їх довічно.
Стерилізація та кастрація
За 2010 рік відловлено та проведено стерилізацію і кастрацію у ветеринарній клініці “Багіра” 903-х безпритульних тварин. Одночасно усім тваринам проведені щеплення проти сказу.
Виконкомом міської ради направлені листи в усі ветеринарні заклади міста з проханням укласти на 2011 рік угоди на виконання робіт по біостерилізації безпритульних тварин на базі їх ветеринарних закладів.
Декан ветеринарного факультету Національного агроекологічного університету Григорій Калиновський зауважив, що треба працювати у напрямку зменшення популяції тварин. І починати з тварин “умовно приблудних” (не зареєстровані, утримуються не в належних умовах - на АТП, інших підприємствах). Зі свого боку факультет пропонує владі допомогу — якщо треба знепліднити тварин, даний процес можна “поставити на конвеєр”, залучаючи спеціалістів, студентів. Проте, на думку фахівця, це не вирішить головну проблему — безпеку людей.
Також треба заручитися підтримкою житомирян для надання допомоги у відлові бродячих тварин, яких підкормлюють самі ж мешканці багатоквартирних будинків.
Створення притулку
У травні 2010 року при КАТП-0628 відкрито спеціальний розрахунковий рахунок для надходження коштів на створення притулку для бродячих тварин та на їх утримання.
За весь час на зазначений рахунок надійшло коштів лише у сумі 1070 грн. (від двох осіб).
Житомирська міська рада передбачає певне фінансування на будівництво притулку для безпритульних бродячих тварин, а також готова підтримати громадські організації, які вже мають певні напрацювання щодо вирішення питання бродячих тварин.
Вихід бачиться один — об'єднання зусиль громади міста, громадських організацій, об'єднань, міської влади, кожного громадянина окремо задля вирішення даного питання.
Управління по зв'язках з громадськістю міської ради
